Мото покришки та камери
Влаштування безкамерних і камерних шин
Як очевидно із самої назви шин, головна їх відмінність полягає в самій конструкції. Камерна шина складається з покришки та спеціальної камери з вентилем, яка і накачується стисненим повітрям. Покришка є верхньою (зовнішній) частиною шини, стикається з дорогою під час їзди, має протектор і всі звичні нам характеристики. А камера — це герметичний внутрішній контур, що являє собою замкнуту кільцем гумову трубку, накачану стисненим повітрям. Камера вставляється в покришку, і вся конструкція так само надівається на диск. Через таку будову покришка камерної шини прилягає до диска не особливо щільно, й основне навантаження за підтриманням тиску в шині припадає саме на камеру. Так само камера не відрізняється великою механічною міцністю, і тому потребує захисту від зовнішнього впливу, проколів і ударів, що й забезпечує покришка. Такий ось симбіоз.
Безкамерна шина сама собі та покришка, і камера. Пристрій безкамерної шини таково, що окремої камери в неї немає, її роль виконує внутрішній герметизувальний шар завтовшки в кілька міліметрів, який «приварюється» до покришки зсередини ще на етапі вулканізації. Цей еластичний шар із суміші синтетичних і натуральних каучуків добре утримує стиснене повітря й одночасно щільно прилягає до диска — саме тому жодних додаткових внутрішніх контурів пристрій безкамерної шини не вимагає, вона надівається відразу на диск. Внутрішній герметизувальний шар допомагає і під час проколів: якщо в шину встромився невеликий гострий предмет (лясок дроту, цвях тощо), то він зав'яже у внутрішньому шарі та не випаде, запобігаючи витіканню повітря через прокол.
Пристрій безкамерної шини, до речі, вимагає складного диска. Зокрема, у такого диска є спеціальні хампи — кільцеві виступи на посадкових полицях обода, за допомогою яких безкамерні шини надійно фіксуються. Борта безкамерних шин ущільнені додатковим гумовим шаром, завдяки чому в місці посадки шини на диск забезпечується герметичність.
- камерні шини доступніші за ціною, ніж безкамерні;
- у разі бічного пошкодження досить замінити тільки пробиту камеру, а не шину повністю;
- камерні шини не вимагають спеціальних дисків і можуть «садитися» на будь-які.
- камерна шина набагато важча за безкамерну;
- проколота камерна шина спуститься майже миттєво та потребує заміни прямо на дорозі, дістатися до станції техобслуговування на ній не вийде;
- висока ймовірність внутрішнього проколювання камери розорованими або зношеними нитками корду;
— ремонт навіть невеликих проколів вимагає розбирання колеса.
Плюси та мінуси безкамерних шин:
- повільна розгерметизація та можливість довго тримати нормальний тиск після проколювання, що підвищує безпеку руху та дає змогу доїхати на проколотій шині до місця ремонту;
- безкамерна шина набагато легша за камерну, що знижує навантаження на підвіску автомобіля;
- безкамерні шини мають більшу довговічність, оскільки менше схильні до перегрівання, мають стійкий внутрішній тиск, а також не страждають від тертя камери об покришку;
— комфорт водіння на безкамерній шині набагато вищий, оскільки її боковина м'якша.
- встановлення та капітальний ремонт безкамерних шин вимагає складних маніпуляцій, які виведе тільки фахівець на потрібному обладнанні; самостійний ремонт і монтаж шин неможливий;
- пошкодження або деформація колісного диска в місці стикування з бортом шини призведе до розгерметизації та спускання колеса;
— їзда на спущеній безкамерній шині може зруйнувати як герметизаційний шар, так і шини загалом.
