Велосипедна шина або велосипедна покришка - пружна гумова оболонка з металевим або полімерним кордом, встановлена на обід колеса. Шина забезпечує контакт транспортного засобу з дорожнім полотном, призначена для поглинання незначних коливань, спричинених недосконалістю дорожнього покриття, компенсації похибки траєкторій коліс, реалізації та сприйняття сил. Зазвичай велосипедні шини накачуються повітрям, що дає змогу регулювати їхню жорсткість.
Протектор
Малюнок протектора, як і ширину покришки, обирають залежно від типу дорожнього покриття, яким передбачається їздити. Для їзди дорогами з твердим покриттям вибирають вузькі покришки без яскраво вираженого малюнка протектора - "сліки".
Для їзди ґрунтовими дорогами і пухким ґрунтом обирають ширші покришки з великими ґрунтозачепами - "грязьові". Зазвичай, чим сильніше виражений протектор, тим краще зчеплення колеса, але тим вищий опір коченню.
Існує проміжний варіант - так звані "напівсліки". На них грунтозачепи розташовані тільки по краях покришки, а центральна частина шини має низькопрофільний протектор або основну бігову доріжку. Таким чином, забезпечується легкий накат на асфальті та зчеплення з дорогою під час поворотів і нахилів велосипеда. Такі покришки раціонально використовувати в міських умовах і на сухих ґрунтових дорогах.
Захист від проколів
Різні виробники пропонують безліч велосипедних шин із захистом від проколів у вигляді інтегрованого пояса з високоеластичного спеціального каучуку або кевлара, який захищає камеру в області протектора. Додатковий захист збільшує вагу покришки.