Пристрій складається з насоса, який перекачує воду зі свердловини, гідроакумулятора, реле, фільтра, клапана та манометра. Насос перекачує рідину з колодязя або свердловини в спеціальний резервуар, який слугує накопичувачем води. Сучасні системи, зазвичай, автоматизовані. Завдяки датчику контролюється рівень води в резервуарі та за потреби вмикається насос для збільшення рівня рідини. Насосні станції з призначення можна розділити на промислові та побутові. Перші призначені для роботи з великим об'ємом води, їх часто встановлюють у системи опалення. Побутові використовуються для поливання, відкачування води, забезпечення вдома водою тощо. Вони діляться на такі типи: водопровідні та каналізаційні. Водопровідні побутові насоси можуть працювати тільки з чистою водою, каналізаційні застосовуються для відкачування стічних вод, для фекальних стоків і перекачування інших рідин із домішками діаметром до 5 мм. Різновид насосних станцій за типом пристрою: відцентрова — складається з корпусу, робочого колеса, вала. Після ввімкнення двигуна вал починає крутитися, коліщатко з двома лопатями також рухаються, піднімаючи в такий спосіб воду далі системою труб. Корпус може виготовлятися з пластику, чавуну або неіржавкої сталі. Головною відмінністю від відцентрового насоса є можливість працювати з водою навіть за наявності бульбашок повітря; вихрова — має просту конструкцію: коліщатко з лопатями прикріплюється безпосередньо до валу. Корпус виготовляється тільки з чавуну, що вирізняється надійністю. Водночас між корпусом і колесом залишається невеликий проміжок (0,2 мм), який під час ввімкнення двигуна заповнюється водою і виштовхується назовні вздовж. Вихровий агрегат за тієї ж потужності, що й у відцентрового, має більший натиск, а ККД — нижчий. Відцентрова насосна станція обійдеться дорожче, ніж вихрова через конструкційні особливості. Якщо насос потрібен для поливання поля невеликої площі, підійде вихрова модель. Якщо агрегат використовуватиметься для свердловини завглибшки до 7 метрів або для дому, краще зупинити свій вибір на відцентровому насосі. Для підіймання води з великої глибини використовуються насосні станції з прожектором. Такі моделі бувають двох типів — з вбудованим і з виносним ежектором. Вбудований розміщується безпосередньо в конструкції насоса (який найчастіше йде без бака) і занурюється у воду. Максимальна глибина забору води в такому разі становить 8 метрів. Виносний ежектор встановлюється на наземній насосній станції, ККД у нього нижча, але максимальна глибина — 50 метрів. Працює конструкція з виносним пристроєм тихіше, ніж із вбудованим. Плюси та мінуси насосних станцій Переваги насосних станцій: мобільність — у будь-який момент насосну станцію можна перенести в інше місце; широкий асортимент — є можливість вибрати насос, який підходить за ціною, габаритам, рівню шуму, призначенню, напору тощо; регулювання тиску — можна підтримувати та вирівнювати тиск усередині системи; наявність води про запас у резервуарі — у разі вимкнення електроенергії ви не залишитеся повністю без водопостачання; тривалий термін; експлуатації — завдяки автоматичній роботі та накопиченню рідини в резервуарі число увімкнення і вимкнення насоса істотно скорочується, що зменшує ймовірність зносу деталей механізму. Мінус — потреба регулярного обслуговування системи. Насос потрібно чистити від дрібних частинок, які потрапляють у нього разом із водою. Якщо це не робити, сміття починає накопичуватися й засмічувати систему, виводячи її з ладу. Також потрібно перевіряти тиск насосної станції. Зміни в роботі можна легко помітити завдяки слабкому напору води.